- загомоніти
- —————————————————————————————загомоні́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
загомоніти
Смотреть что такое "загомоніти" в других словарях:
загомонітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
загомоніти — ню/, ни/ш, док., розм. 1) Почати гомоніти, заговорити тихо, приглушено (зазвичай про кількох чи багатьох людей). || Заговорити, звертаючись до кого небудь. || Зазвучати в розмові (зазвичай про голос). 2) перен. Почати утворювати безладні звуки;… … Український тлумачний словник
загомонітися — ню/ся, ни/шся, док., розм. Захопитися розмовою, заговоритися … Український тлумачний словник
загомонить — загомон ить, н ю, н ит … Русский орфографический словарь
Свинтус — Свинтусъ (иноск. бранн., иногда шутл. ласк.) свинья, грязный. Ср.: Лица раскраснѣлись, голоса загомонѣли, смѣхъ вступилъ въ свои права; послышались ласковыя наименованья въ родѣ: «душки ты моей», «чурки» и даже «свинтуса этакого»... Тургеневъ.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
заґелґотати — о/че і заґелґоті/ти, оти/ть, док. 1) Підсил. до заґелґати. 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити; закричати, загомоніти … Український тлумачний словник
задзигоріти — рю/, ри/ш, док., розм., рідко. 1) Швидко заговорити, загомоніти. 2) перен. Швидко, дрібно заграти … Український тлумачний словник
заговорити — заговорювати (почати розмову, звертаючись до когось), забалакати, забалакувати, загомоніти; обізватися, обзиватися, окликнутися, окликатися (звернутися з розмовою, запитанням тощо) … Словник синонімів української мови
заговоритися — заговорюватися (надто захопитися розмовою), загомонітися, забалакатися, забалакуватися … Словник синонімів української мови
